Перше, що я помічаю, дивлячись на цей диск – це його гарну картонну обертку. Гарний шрифт, добре попрацювали. Якщо і музика така ж гарна, як обертка…
Святу Ватру заснував український музика Руслан Трочиньский, колишній член легендарного гурту Гайдамаки. Він почав грати зі студентами Вільяндіської академії культури в Естонії. Результатом став гурт Свята Ватра, в якому Руслан Трочиньский разом з трьома іншими музиками, оживляють естонські і українські традиції. За основу взята українська усна традиція та естонські традиції рунічних пісень волинок. Вони змішують ці стилі дуже ефективно та творчо. Диск починається з красивої пісні, що зветься “Перше, що я”. Сумний акордеон, містична сопілка та інтенисвний голос роблять її меланхолічною. Продовжує альбом танцювальна мелодія Tantsulugu, у якої добрий духовий звук з деякими кельтскими нотками. Дуже доброю також є пісня на естонській мові Ma olin enne nuori miesi (“Колись я був парубком”), яка настільки типова для естонських теренів, що її не легко змішати з будь-яким іншим стилем. В цій пісні є дуже добра, дуже приземлена гармонія чоловічого співу, в цій пйісні є сильний драйв. В українській народній пісні “Чий то кінь стоїть” можете почути типову українську меланхолію, як і в першій пісні. Пісня дуже красива, виходить прямо із сердця. “Voortants” є танцювальним мотивом із естоньскої традиції волинок, з виразними ударними. Майже наприкінці диску гурт робить невеличку подорож до Вірменії з піснею на вірменські народні мотиви Armeenialugu. Дуже красива пісня з декотрим східним впливом, ясно, що з інших країв землі, аніж Україна чи Естонія, але всерівно сильний додаток до цього альбому. То я можу зробити висновок, що не тільки обертка красива. Свята Ватра записала чаруючий диск високої якості. Думаю, вони знайшли ідеальний баланс між українським сумом та естонською приземленою ментальністю.  (Eelco Schilder)